9-й клас
(Усього 70 годин,
2 год на тиждень, із них 10 год — резервних)
К-ть
г-н
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Хімічний
експеремент
|
||||||
Повторення найважливіших питань курсу хімії 8
класу 3 години.
|
Учень:
наводить приклади (назви і формули) неорганічних сполук
основних класів;
класифікує неорганічні сполуки;
характеризує йонний і ковалентний хімічні зв’язки; хімічні
властивості основних класів неорганічних сполук;
порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних
класів; властивості
речовин атомної, молекулярної та
йонної будови;
обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхньої будови.
|
|||||||
1.
|
1
|
Склад ,
класифікація та номенклатура основних класів неорганічних сполук.
|
||||||
2
|
2
|
Хімічний зв’язок і будова речовини
|
||||||
3
|
3
|
. Властивості основних
класів неорганічних сполук
|
||||||
Тема 1. Розчини 20 годин
|
||||||||
4
|
1
|
Колоїдні та істинні розчини.
|
Домашній експеримент:
2. Приготування страв, основою яких є
колоїдні розчини (желе, кисіль тощо).
|
Учень:
наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників,суспензій,
емульсій, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів,
кристалогідратів; описує розчинення речовин у воді як
фізико-хімічне явище; якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-, сульфат-,
ортофосфат-, карбонат-іони; виявлення у розчині гідроксид- іонів та
йонів Гідрогену;
розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони,
електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого
та нейтрального середовища;
характеризує електроліти за
ступенем дисоціації;
пояснює суть процесу електролітичної дисоціації, вплив різних чинників на
розчинення; утворення водневого зв’язку;
обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;
складає рівняння електролітичної дисоціації
лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній
формах; рівняння якісних реакцій на
хлорид-, бромід-, йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат-іони в
молекулярній та йонній формах;
проводить реакції між розчинами
електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на хлорид-, бромід-,
йодид-, сульфат-, ортофосфат-, карбонат-іони; виявлення у розчині гідроксид-
іонів та йонів Гідрогену;
обчислює масову частку і масу
розчиненої речовини в розчині, виготовленому з кристалогідрату;
використовує спостереження і експеримент як методи
наукових досліджень; якісні реакції для виявлення
деяких йонів у розчині;
оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової,
косметичної продукції тощо;
висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань про способи виявлення
окремих йонів.
|
||||
5
|
2
|
Поняття про дисперсні системи.
|
||||||
6
|
3
|
Будова молекули води, поняття про
водневий зв’язок. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників.
Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини.
|
||||||
7
|
4
|
Теплові явища, що
супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хiмічний процес.
|
||||||
8
|
5
|
Кристалогідрати.
|
Домашній експеримент:
1.
Вирощування кристалів.
2.
Демонстрації:
1. Теплові явища під
час розчинення (розчинення амоній нітрату і концентрованої сульфатної кислоти
у воді).
|
|||||
9
|
6
|
Розв’язування задач на приготування розчинів
із кристалогідратів
|
||||||
10
|
7
|
Розв’язування задач на приготування розчинів
із кристалогідратів
|
||||||
11
|
8
|
Електролітична дисоціація.
Електроліти й неелектроліти.
|
Демонстрації:
2. Дослідження речовин та їхніх водних
розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована
вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна
кислота).
|
|||||
12
|
9
|
Електролітична
дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.
|
||||||
13
|
10
|
Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.
Поняття про рН розчину.
|
Лабораторні
досліди:
2. Встановлення приблизного значення рН води, лужних і
кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, харчової і косметичної
продукції) за допомогою універсального індикатора.
|
|||||
14
|
11
|
Реакції обміну між розчинами електролітів, умово перебігу яких
є утворення осаду. Йонно-молекулярні рівняння
хімічних реакцій
|
Лабораторні
досліди:
3. Реакції обміну між
електролітами у водних розчинах, що супроводжуються
випаданням осаду.
4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються виділенням газу.
5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води. Демонстрації:
3. Реакції обміну між електролітами у
водних розчинах
|
|||||
15
|
12
|
Реакції обміну між
розчинами електролітів, що супроводжуються
виділенням газу й
утворенням води. Йонно-молекулярні
рівняння хімічних реакцій
|
||||||
16
|
13
|
Виявлення у розчині
гідроксид-іонів та йонів Гідрогену.
|
Домашній
експеримент:
3. Виявлення карбонат-іонів у мінеральній
воді.
|
|||||
17
|
14
|
Практична робота
№ 1. Реакції оміну між
розчинами електролітів .
|
Лабораторні
досліди:
6. Виявлення
хлорид-іонів у розчині.
7. Виявлення
бромід-іонів у розчині.
8. Виявлення
йодид-іонів у розчині.
9. Виявлення
сульфат-іонів у розчині.
10. Виявлення
ортофосфат-іонів у розчині.
11. Виявлення
карбонат-іонів у розчині.
|
|||||
18
|
15
|
Якісні реакції
на хлорид-, бромід-, йодид-, сульфат-,
ортофосфат-, карбонат-іони..
|
||||||
19
|
16
|
Практичні роботи № 2
2.
Розв’язування експериментальних задач.
|
||||||
20-21
|
17 -18
|
Розв’язування задач на приготування розчинів
із кристалогідратів.
|
||||||
22
|
19
|
Застосування
якісних реакцій.
|
||||||
23
|
20
|
Контрольна
робота
|
||||||
Тема 2. Хімічні
реакції 12 годин.
|
||||||||
24 – 25
|
1-2
|
Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та
продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.
|
Демонстрації:
4. Реакції
розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.
|
Учень:
наводить приклади основних типів
хімічних реакцій; відновників і окисників;
класифікує реакції за різними ознаками;
розрізняє
реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни
ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції;
окисники і відновники;
характеризує
процеси окиснення,
відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних
чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у
довкіллі;
обґрунтовує процеси окиснення та відновлення з погляду електронної
будови атомів;
складає рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного
балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;
застосовує закон збереження маси для складання рівнянь хімічних реакцій;
висловлює
судження про значення хімічних реакцій та знань про
них у природі та побуті.
|
||||
26
|
3
|
Окисно-відновні
реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.
|
||||||
27
|
4
|
Складання рівнянь
окисно-відновних реакцій.
|
||||||
28
|
5
|
Складання рівнянь
окисно-відновних реакцій.
|
||||||
29
|
6
|
Значення окисно-відновних процесів у
житті людини, природі й техніці.
|
||||||
30
|
7
|
Тепловий ефект хімічної
реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.
|
||||||
31
|
8
|
Швидкість хімічної
реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.
|
Демонстрації:
5. Залежність швидкості реакцій металів
(цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу та
концентрації кислоти.
|
|||||
32
|
9
|
Експерементальне дослідження впливу різних чинників на
швидкість хімічних реакцій Практична
робота № 3
|
||||||
33
|
10
|
Оборотні й
необоротні реакції.
|
Лабораторні досліди:
12. Вплив площі поверхні контакту реагентів,
концентрації і температури
на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.
|
|||||
34
|
11
|
Значення хімічних
реакцій у природі,
промисловості, побуті. Значення хімічних
реакцій у природі,
промисловості, побуті. Розв’язування завдань
різних рівнів складності
з теми « Хімічні реакції»
|
||||||
35
|
12
|
Тестова
перевірка знань
|
||||||
Тема 3. Початкові поняття про
органічні сполуки 20 годин.
|
||||||||
36
|
1
|
Особливості органічних сполук (у порівнянні з
неорганічними).
|
Демонстрації:
6. Моделі
молекул вуглеводнів.
|
Учень:
називає найважливіші органічні сполуки (метан, етен, етин,
етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза);
наводить приклади
гомологів метану; природних і синтетичних речовин;
розрізняє за складом метан, етен, етин, етанол, гліцерол, етанову кислоту,
глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, жири, вуглеводи, білки,
проліетилен;
порівнює
органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів
метану;
характеризує склад,
фізичні властивості метану, етену,
етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози,
крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; реакції горіння органічних
речовин; деякі хімічні властивості
етанової кислоти;
обґрунтовує роль
органічних сполук у живій природі;
складає
молекулярні й структурні формули метану та його гомологів, етену, етину,
етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; молекулярні формули глюкози, сахарози,
крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння метану, етену й етину, етанолу, етанової кислоти (електролітична
дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему
полімеризації етену;
визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;
розв’язує
розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями
та інших раніше вивчених типів на
прикладі органічних сполук;
оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів
синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання
їх;
висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному
господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних
забруднювачів;
дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами,
побутовими хімікатами.
|
||||
37
|
2
|
Метан як представник
насичених вуглеводнів. Молекулярна і структурна формули метану.
|
||||||
38
|
3
|
Гомологи
метану, їхні молекулярні формули та назви.
|
||||||
39-40
|
4-5
|
Етен
(етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів, їхні молекулярні і структурні формули, фізичні
властивості.
|
||||||
41
|
6
|
Горіння
вуглеводнів.
|
||||||
42
|
7
|
Обчислення об’ємних відношень газів за
хімічними рівняннями.
|
Демонстрації:
7. Горіння парафіну, визначення його
якісного складу за продуктами згоряння.
8. Горіння
етину.
|
|||||
43
|
8
|
Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.
|
Лабораторні досліди:
13. Ознайомлення зі зразками виробів із
поліетилену.
Демонстрації:
9. Виявлення властивостей поліетилену:
відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.
|
|||||
44
|
9
|
Поширення
вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вуглля – природні
джерела вуглеводнів. Застосування вуглеводнів.
|
||||||
45-46
|
10-11
|
Поняття про спирти на прикладі етанолу і гліцеролу, їхні молекулярні,
структурні формули, фізичні властивості. Горіння етанолу. Якісна реакція на
гліцерол.
|
Демонстрації:
10. Досліди з гліцеролом: розчинність у
воді, взаємодія з купрум(ІІ) гідроксидом.
|
|||||
47
|
12
|
Отруйність
етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини.
|
||||||
48
|
13
|
Етанова
(оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.
|
||||||
49-50
|
14-15
|
Хімічні властивості етанової
кислоти: електролітична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами,
лугами, солями. Застосування етанової кислоти.
|
Демонстрації:
11. Дія етанової кислоти на індикатори.
12.
Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.
|
|||||
51
|
16
|
Практичні роботи:
3Властивості етанової кислоти.
|
||||||
52
|
17
|
Поняття
про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти. Мило, його склад, мийна
дія.
|
||||||
53
|
18
|
Жири.
Склад жирів, фізичні властивості. Жири у природі. Біологічна роль жирів.
|
||||||
54
|
19
|
Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза.
Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі
|
Лабораторні досліди:
14. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ)
гідроксидом.
|
|||||
55
|
20
|
Крохмаль і целюлоза - природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і
крохмаль. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль.
|
Лабораторні досліди:
15. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення
клейстеру).
16. Взаємодія крохмалю з йодом.
|
|||||
56-57
|
21-22
|
Білки:
склад і будова. Біологічна роль амінокислот і білків.
|
||||||
58
|
23
|
Практичні роботи:
4. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах. .
|
||||||
59
|
24
|
Природні й синтетичні
органічні сполуки
|
Домашній експеримент:
4.
Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.
|
|||||
60
|
25
|
Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. .
|
||||||
61
|
26
|
Контрольна робота
|
||||||
Тема 4. Узагальнення знань з хімії
|
||||||||
62
|
1
|
Будова речовин.
|
Учень:
називає імена видатних вітчизняних і зарубіжних
учених-хіміків;
найважливіші хімічні виробництва в
Україні;
наводить приклади
взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях
та у повсякденному житті;
характеризує значення
хімії в житті суспільства, збереженні довкілля, здоров’я людей; обґрунтовує роль хімії у пізнанні будови речовин та
хімічних процесів;
критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;
оцінює
значення хімічних знань як складової загальної культури людини;
|
|||||
63
|
2
|
Багатоманітність речовин та хімічних реакцій.
|
||||||
64
|
3
|
Взаємозв’язки між речовинами та їхні
взаємоперетворення.
|
||||||
65
|
4
|
Місце хімії серед наук про природу, її значення для
розуміння наукової картини світу.
|
||||||
66
|
5
|
Хімія та
екологія.
|
||||||
67
|
Хімічна наука і виробництво в
Україні.
|
|||||||
68-70
|
Видатні вчені – творці
хімічної науки.
|
|||||||
Немає коментарів:
Дописати коментар