науково - дослідна робота " Особливості способу життя зимового пядуна, виявлення вогнищ зимового пядуна на території чорного лісу"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ  ОСВІТИ І НАУКИ  КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСНОЇ  ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ

КІРОВОГРАДСЬКА МАЛА  АКАДЕМІЯ  НАУК УЧНІВСЬКОЇ  МОЛОДІ

ВІДДІЛЕННЯ: ХІМІКО БІОЛОГІЧНЕ

СЕКЦІЯ: ЕКОЛОГІЯ

 ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ЗИМОВОГО  ПЯДУНА, ВИЯВЛЕННЯ ВОГНИЩ ЗИМОВОГО  ПЯДУНА НА  ТЕРИТОРІЇ   ЧОРНОГО ЛІСУ

Роботу виконала:

Самойленко  Лілія Віталіївна,

учениця 11 класу

Підлісненської  філії

КЗ « Олександрівське  НВО №2»

 Олександрівської  районної  ради

 Кіровоградської області

Науковий керівник:

Чабан Наталія  Володимирівна

 вчитель біології, вчитель-методист

Підлісненської  філії

КЗ « Олександрівське  НВО №2»

 Олександрівської  районної  ради

 Кіровоградської області

Підлісне – 2017                     

ТЕЗИ

  До науково - дослідної роботи на  тему «  Особливості способу  життя  зимового  п’ядуна, виявлення  вогнищ  Зимового  п’ядуна на  території  Чорного  лісу».

 Роботу виконала: Самойленко  Лілія  Віталіївна, учениця 11 класу  Підлісненської  філії  КЗ « Олександрівське  НВО №2»  Олександрівської  районної  ради  Кіровоградської області

Науковий керівник: Чабан Наталія  Володимирівна  вчитель біології, вчитель-методист 

     Рослини пошкоджують багато  видів шкідливих  комах.

Тому  метою  нашої роботи ми  обрали вивчення біологічних,  екологічних  особливостей способу  життя  зимового  п’ядуна , та  способами  боротьби  з  зменшенням та  розповсюдження  його  популяції, провести  дослідження  по  виявленню  вогнищ зимового  п’ядуна  в  Чорному  лісі  на  території  Червно- Нерубаївського  лісництва

Актуальність вибраної  теми  полягає  в  тому, що : процес  поширення  шкідників останнім  часом  прогресує  як  на  територіях  лісу  так і в  паркових  зонах,  зонах плодового  садівництва та  розведення  сільськогосподарських  рослин.  Статистичну  базу  досліджень  склали  результати:

Визначення піддослідних  дерев дуба.

Для проведення  експерименту   було  визначено  десять  дерев в лісу. Розміщення  дерев: одне  дерево  в  кожному  кварталі  обходу  № 7.  Територія  що  закріплена  з  Червоно -  Нерубаївським  шкільним  лісництвом.  В загалом  з  розрахунку 10  дерев  на площі  700 га.

Зняття  показників чисельності  шкідників зимового  п’ядуна  які  попали  в  ловильне  кільце:зняття  результатів  ми  проводили  через  кожні  п’ять   днів

     Дослідницька робота складається з вступу, в якому обумовлена головна мета дослідження, актуальність  вибрав  теми, визначені  основні  напрямки та  методи  дослідження.

                    Теоретичної частини  в  якій  зібрано матеріали, описані в  різній  науковій,  науково – публіцистичній літературі, а  також  в  періодичних  виданнях  пов’язані  з екологією  існування  зимового  п’ядуна екологію  його  існування. Дана  загальна  характеристика  виникнення  вогнищ  зимового  п’ядуна  на  території  лісу. Зроблено    опис  основних   методів  боротьби з  комахами  шкідниками. 

                    В розділі практично - дослідницької  частини описано  основні  методи,  які  використовувались  при  проведенні  досліджень, проведення  самих  досліджень  та  узагальнено  основні  результати  досліджень. Опису  дослідження, умови проведення досліджень, їх поетапне виконання. Визначено  квартали  лісу листово –гумусна  підстилка  яких  ідеально  підійшла  для життя самок  зимового  п’ядуна.   

                      В  розділі висновок узагальнені висновки по виконаній роботі, наведені практичні поради  працівникам  лісового  господарства  в  проведенні  лісозахисних  заходів.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  ТА ОСНОВНІ  МЕТОДИ БОРОТЬБИ З  ШКІДНИКАМИ  ЛИСТОГРИЗАМИ ……..............................5

1.1.            Загальна  характеристика створення вогнищ хвоє- і листогризних шкідників…………………... …………………………………………. 5

1.2.         Основні  способи  нагляду  боротьби з хвоє – і листогриз ними шкідниками………………………………………………………………6

1.3.         Методи боротьби з комахами  шкідниками…………………………..7

1.3.1.  Агротехнічні способи захисту рослин…………………………………7

1.3.2.  Біологічний метод захисту рослин від шкідників…………………….8

1.3.3.  Хімічний  метод…………………………………………………………8

1.3.4.  Застосування біопрепаратів…………………………………………….9

1.3.5.  Механічний  метод………………………………………………………10

РОЗДІЛ II. МОРФОЛОГІЧНІ   ОБЛИВОСТІ   ТА   ОСОБЛИВОСТІ  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ЗИМОВОГО  ПЯДУНА……………………………….10

2.1.  Морфологічні  особливості  Зимового  п’ядуна………………………….. 10

 РОЗДІЛ III.  ПРАКТИЧНІ    ДОСЛІДЖЕННЯ  ПО ВИЯВЛЕННЮ  ВОГНИЩ  ЗИМОВОГО  П’ЯДУНА    В  ЧОРНОМУ  ЛІСІ  НА  ТЕРИТОРІЇ  ЧЕРНО – НЕРУБАЇВСЬКОГО  ЛІСНИЦТВА  ……………………………………………12

3.1. Особливості  створення  ловильних  кілець……………………………….12

3.2. Приготування розчину  для  ловильних  кілець  в  домашніх  умовах…..12

 3.3.  Узагальнені  результати……………………………………………………..13

ВИСНОВКИ……………………………………………………………    ……... 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .…………………………..       ...........15

ФОТОМАТЕРІАЛИ……………………………………………………………….16

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………  18

ВСТУП

Рослини пошкоджують багато  видів шкідливих  комах. Кожна лісова  рослина має власних  шкідників видовий  склад  яких  може дещо змінюватись в  різних географічних  зонах країни. Близько 150  видів найбільш  небезпечних шкідників та  збудників  хвороб є  частими супутниками наших лісів. Серед шкідників є  види , що широко  розповсюджені , та  види  з  обмеженим  поширенням.

   Масштаби  шкоди, якої  завдають комахи  шкідник є вражаючими. За  деяким  даними шкідники і хвороби  лісових  культур знищують 20 % лісових  культур  світу.

Кожен  шкідник  має  певні власні біологічні особливості і  завдає  специфічної  шкоди.  Шкідливі  комахи пошкоджують різні  органи рослин: одні види пошкоджують корені  інші – листя; є  комахи, які пошкоджують  як генеративні  так вегетативні  органи – пуп’янки, квіти, плоди, листя.  Об’їдання генеративних  та вегетативних органів  рослин лісу зменшують їх  приріст  від 25% до  50%. Відшукати  шкідника, якщо не  знати його  поведінки, непросто. Більшість із  них є дрібними або ведуть дуже потаємний спосіб  життя, завдяки  тому, що  мають маскувальне  забарвлення.

Тому  метою  нашої роботи ми  обрали вивчення біологічних,  екологічних  особливостей способу  життя  зимового  п’ядуна , та  способами  боротьби  з  зменшенням та  розповсюдження  його  популяції, провести  дослідження  по  виявленню  вогнищ зимового  п’ядуна  в  Чорному  лісі  на  території  Червно- Нерубаївського  лісництва.

Актуальність вибраної  теми  полягає  в  тому, що : процес  поширення  шкідників останнім  часом  прогресує  як  на  територіях  лісу  так і в  паркових  зонах,  зонах плодового  садівництва та  розведення  сільськогосподарських  рослин.  Методи  хімічної  обробки,  як  показали  останні  дослідження, мають  найефективнішу  дію,  але різного   типу  пестициди  накопичуються в  організмах  рослин,  тварин  та  ,що  саме  небезпечніше  в  організмах  людей. Дана  практика  приводить  до  збільшення  захворювань, та  серйозних  отруєнь  живих організмів. Процес  механічної  боротьби  з  шкідниками є  найбезпечнішим   як  для  природи  так  і  для  людини. Дослідження  по  виявленню  вогнищ  шкідників  зимового  п’ядуна  за  допомогою  ловильних кілець  стало  головним  завданням  нашого дослідження.

Статистичну  базу  дослідження  склали результати:

Визначення піддослідних  дерев дуба.

Для проведення  експерименту   було  визначено  десять  дерев в лісу. Розміщення  дерев: одне  дерево  в  кожному  кварталі  обходу  № 7.  Територія  що  закріплена  з  Червоно -  Нерубаївським  шкільним  лісництвом.  В загалом  з  розрахунку 10  дерев  на площі  700 га.

Зняття  показників чисельності  шкідників зимового  п’ядуна  які  попали  в  ловильне  кільце:зняття  результатів  ми  проводили  через  кожні  п’ять   днів

РОЗДІЛ I.

 ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ТА  ОСНОВНІ  МЕТОДИ  БОРОТЬБИ  З ШКІДНИКАМИ ЛИСТОГРИЗАМИ.

1.1.         Загальна  характеристика створення вогнищ хвоє- і листогризних шкідників.

  Хвоє- і листогризні шкідники - багато чисельні; включають представників різних ланок  лісових комах, що харчуються листям (хвоєю). У личинковій і дорослій стадіях вони ведуть відкритий спосіб життя (лише деякі у фазі личинки живуть усередині листя), тому на них безпосередньо впливають всілякі кліматичні чинники. Для одних з хвоє- і листогризних комах (метеликів, пильщиків, ткачів) характерні великі коливання чисельності; для інших (листоїдів, слоників, наривників і ін.) — помірніші; вони утворюють вогнища переважно в молодих насадженнях, парках і полезахисних смугах. За сприятливих умов стадія  личинки періодично дають спалахи масового розмноження. Кожна спалах займає зазвичай 7 поколінь стадія  личинки  і складається з 4 фаз: початковою (чисельність шкідника збільшується трохи), наростання чисельності (формуються вогнища стадії  личинки), власне спалаху (стадії  личинки з'являються в масі і сильно об'їдають крони дерев), кризи (спалах затухає). Під час спалаху масового розмноження хвоє- і листогризні комахи в порівняно короткі терміни здатні поширюватися на сотні тис. га і наносити лісам сильні пошкодження викликаючи втрату приросту, сильне ослабіння і подальше усихання дерев або цілих насадженні.

1.2.         Основні   способи нагляду    боротьби з хвоє – і листогриз ними шкідниками.

Нагляд за появою шкідників лісу ділиться на 2 види – рекогносцирувальний (це своєчасне виявлення осередків шкідників, визначення їх видового складу та площі вогнищ) та детальний (оцінка рівня загрози деревостанам).

З метою обґрунтування вибіркової боротьби лісгоспи проводять обстеження постраждалих насаджень  та беруть їх на облік. В системі захисту лісових насаджень від шкідників і хвороб найбільш дієвою є комплексна система боротьби, при якій підтримується на низькому рівні чисельність шкідників з допомогою природних регуляторів в сукупності зі спеціальними лісозахисними заходами – біологічними, хімічними, лісогосподарськими та іншими. Хімічні засоби боротьби зі шкідниками і хворобами лісу застосовують тільки при масовому розповсюдженні, коли інші заходи не дають позитивних результатів.

Особливе лісозахисне значення має проведення різних видів рубок в ослаблених, пошкоджених, перестійних деревостанах. Санітарно-оздоровчі заходи спрямовані на оздоровлення та посилення біологічної стійкості деревостанів, запобігання їх захворюванню, пошкодженню і призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, санітарного або лісопатологічного обстеження.

Під час проведення вибіркових санітарних рубок вилучаються сухостійні, всихаючи, дуже ослаблені дерева внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами,  стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Суцільні санітарні рубки проводяться з площі 0,1 га і більше, пошкоджених  шкідниками і хворобами та внаслідок стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть їх оздоровити.

1.3.         Методи боротьби з комахами  шкідниками.

Рослини захищають від шкідників і хвороб різноманітними методами і технічними засобами, спрямовані на зниження шкоди від комах шкідників і хвороб рослин. Захисними заходами попереджають пошкоджуванність рослин шкідливими комахами шкідниками та хворобами і знищують їх при масовій появі.

Виділяють наступні методи боротьби з шкідниками та хворобами рослин: хімічний (найефективніший, з використанням пестицидів), агротехнічний, механічний, біологічний, фізичний і карантин рослин. Однак не один з цих методів не є універсальним. Найбільш більший ефект у боротьбі зі шкідниками та хворобами дає хімічний метод боротьби з використанням пестицидів відповідно до умов навколишнього середовища.

Застосування системи захисних заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами  рослин передбачає підвищення стійкості рослин шляхом створення сприятливих умов росту й розвитку рослин, придбання в розплідниках більш стійких сортів рослин до хвороб і комах шкідників.

1.3.1.  Агротехнічні способи захисту рослин

Агротехнічні способи боротьби в основному є попереджувальними, профілактичними, полягають у дотриманні правильних сівозмін, в правильній обробці грунту, в посівах доброякісними насінням, а також у виконанні всіх правил догляду за рослинами.

  Боротьба з бур’янами — важлива агротехнічна міра, яка зменшує втрати рослин  від шкідників і хвороб. Бур’янами харчуються, на них зимують і розмножуються шкідники, що переходять потім на інші  рослини, а також розвиваються збудники деяких хвороб.

 

1.3.2.  Біологічний метод захисту рослин від шкідників

Під біологічним методом розуміють використання живих організмів і продуктів їх життєдіяльності для регуляції чисельності шкідливих видів.
У практиці захисту рослин від шкідників найбільше значення отримали наступні напрямки біологічного методу.

Використання штучно розмножених ентомофагів і акарифагів. Широке поширення в боротьбі з різними видами совок, лучного метелика набуло застосування невеликого паразитичного комахи трихограми. Її розмножують в біолабораторіях і випускають в поле (20-100 тис. особин на 1 га) в період початку масової відкладання яєць шкідником. Дорослі особини трихограми знаходять яйця совок і відкладають в них своє яйце. Перевага цього паразита в тому, що він швидко розмножується (9-12 днів) і пригнічує шкідника. Такий спосіб застосування ентомофагів отримав назву сезонної колонізації. Подібним чином використовують паразитичну комаху габробракона проти гусениць різних совок. У захищеному грунті ефективно застосовують хижого кліща фітосейулюса проти павутинних кліщів.

1.3.3.  Хімічний метод

Сутність хімічного методу боротьби полягає в застосуванні проти шкідливих організмів різних хімічних речовин, найчастіше отруйних для них (пестициди). При систематичному застосуванні пестицидів виявляються деякі недоліки хімічного методу: накопичення отруйних залишків, небезпека отруєння людей і тварин, виникнення стійкості шкідників до пестицидів, масове розмноження шкідливих видів внаслідок загибелі ентомофагів.  

До хімічних методів боротьби зі шкідливими комахами відноситься також застосування речовин, що залучають, що відлякують комах або викликають у них безпліддя.

Такі речовини називаються аттрактантами. Відомі статеві атрактанти  і харчові, що діють як кормові приманки.   Аттрактанти можуть бути застосовані в комбінації з інсектицидами. Вивчаються і застосовуються деякі нові, перспективні напрями боротьби з використанням біологічно активних речовин — хімічних регуляторів поведінки комах, а також — регуляторів росту, розвитку і розмноження комах. Створені синтетичні препарати доречно розглядати в рамках хімічного методу (але не біологічного, як це іноді практикується). Серед хімічних регуляторів поведінки комах найбільшою популярністю користуються феромони, а з числа регуляторів росту, розвитку і розмноження комах — аналоги ювенільного гормону (ювеноїдів).

Розшифрована структура декількох сотень статевих феромонів комах і для багатьох з них створені синтетичні аналоги.  

Синтетичні статеві феромони можуть бути використані і для боротьби зі шкідниками. Тут переважають два напрями: метод дезорієнтації самців, при якому навколишній простір насичується синтетичним статевим атрактантів, і створення «самцового вакууму».

Перспективне використання гормональних препаратів, і особливо синтетичних аналогів ювенільного гормону (ювеноїдів). Дія останніх може виявитися в порушенні метаморфоза і ембріонального розвитку і в припиненні діапаузи комах.  

1.3.4.  Застосування біопрепаратів

Біологічні препарати, діючим початком яких є мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, міцно входять в практику захисту рослин. В даний час широко застосовують лепідоцид і біток- сібаціллін проти листогризучих шкідників переважно із загону лускокрилих. Крім цих препаратів для застосування дозволені діпел, боверин, вертіціллін.

  Біологічна ефективність біопрепаратів в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища і віку личинок (гусениць) шкідника, проти яких проводять обробки. Найкращого результату досягають у тому випадку, коли проводять обробки при температурі повітря вище 18 ° С і проти личинок (гусениць) молодших віків

.

1.3.5.  Механічний метод

Під механічним методом боротьби мається на увазі використання різних пристосувань, що уловлюють шкідників, що перешкоджають їх пересуванню або пошкодження ними рослин, а також очищення кори, знищення рослинних залишків і т. д. Сюди відносяться, наприклад, прокладка крайових і направляючих канавок, накладка на стовбури ловчих поясів з мішковини, рогожі,  що перешкоджають самкам зимового п’ядуна, які мають недорозвинені крила, вилазити на дерева.

РОЗДІЛ ІІ

 МОРФОЛОГІЧНІ   ОБЛИВОСТІ   ТА   ОСОБЛИВОСТІ  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ЗИМОВОГО  ПЯДУНА.

2.1.  Морфологічні  особливості  Зимового  п’ядуна.

ЗИМОВИЙ  ПЯДУН.

Російська назва  :  Пяденица  зимняя.

Латинська  назва: Operophthera  brumata

Ряд :  Лускокрилі  - Lepidoptera

Родина:  П’ядуни - Geometridae

Зони масового розмноження — Полісся, Лісостеп, гірський Крим. Пошкоджує всі плодові, а також дуб, ільмові, клен гостролистий, березу, вербу, граб, ясен, черемху.Метелик з різко вираженим статевим диморфізмом. Самець з розмахом крил 20 – 25 мм; передні крила буруватосірі з темними хвилястими поперечними лініями; задні крила світліші, однотонні; самка буруватосіра, з довгими ногами й вусиками, з короткими криловими виростами завдовжки 2 – 3 мм, які досягають перших члеників черевця; черевце надуте, в дрібних чорних крапках, довжина тіла — 8 – 10 мм. Яйце овальне, розміром 0,8 мм, після відкладання жовтуватозелене, оранжеве або жовтуваторожеве. Гусениця завдовжки 25 – 28 мм, жовтуватозелена, голова світлобура, на спині коричнева поздовжня смуга, по боках тіла по три білі смуги; три пари грудних і дві пари черевних ніг. Лялечка — 12 – 13 мм, світлокоричнева, з роздвоєним шипиком на кінці черевця, у земляному коконі.Зимують яйця на пагонах біля основи бруньок. Розвиток зародка відбувається восени і продовжується навесні. Ембріони, що не потрапили під дію температури нижче 0 °С, не можуть завершити розвиток. Для завершення ембріонального розвитку у весняний період необхідна сума ефективних температур 79 °С (при порозі 6 °С). Гусениці відроджуються приблизно за 10 – 12 діб до початку цвітіння яблуні і впродовж 22 – 28 діб живляться листям і генеративними органами. Завершивши живлення, гусениці спускаються на павутинних нитках і заглиблюються в ґрунт на 5 – 10 см, де в земляній колисочці заляльковуються. У стані діапаузи лялечка залишається до осені, впродовж 3 – 4 міс. У вересні — жовтні виходять метелики. Сприятлива температура для метеликів — 5 – 11 °С. Вони без особливих втрат переносять короткочасні зниження температури до –15 °С. Самки переміщуються на дерево і після запліднення відкладають яйця по одному або невеликими групами на молоді пагони. Плодючість — 250 – 300 яєць. Ембріональний розвиток починається восени і припиняється у фазі зародкової смуги, оточеної оболонками, після чого настає діапауза до весни наступного року. Генерація однорічна.

Гусениці зимового п’ядуна грубо об’їдають листя, вигризають бруньки, квітки та зав’язі, обплітаючи їх павутиною. Чисельність зимового п’ядуна обмежує температурний максимум. Для гусениці температурний оптимум лежить у межах 14 – 18 °С, для лялечок — до 18 °С. При вищій температурі відмічається масова загибель шкідника. У зимовий період зниження температури до –35…–40 °С спричинює загибель яєць.

 РОЗДІЛ III.

ПРАКТИЧНІ    ДОСЛІДЖЕННЯ  ПО ВИЯВЛЕННЮ  ВОГНИЩ  ЗИМОВОГО  П’ЯДУНА    В  ЧОРНОМУ  ЛІСІ  НА  ТЕРИТОРІЇ  ЧЕРНО – НЕРУБАЇВСЬКОГО  ЛІСНИЦТВА

3.1. Особливості  створення  ловильних  кілець.

Для   проведення  експерименту  першочергову  нами  було  визначено  десять  дерев в лісу. Розміщення  дерев  було  визначено по  одному  дереву  в  кожному  кварталі  обходу  № 7.  Територія  що  закріплена  з  Червоно -  Нерубаївським  шкільним  лісництвом ( додаток 1).

Дерева   під  номерами  визначили  наступним  чином:  1 – 73 квартал;   2 -  83 квартал;    3- 72 квартал;  4 -  82 квартал;   5 – 71 квартал; 6 – 88 квартал; 7 – 90 квартал; 8 – 80 квартал; 9 – 87 квартал;10 – 89 квартал.

Після  визначення  дерев  та  їх  нумерації  ми  провели  підготовку  їх  до  нанесення  розчину  для  ловильного  кільця.  Для  цього  ми  сокирою  обережно   провели  зачищення  кори  дерева,  таким  чином ,щоб  не  пошкодити її,а  зробити  гладенькою.  Висота  ловильного  кільця  від  ґрунту  1 метр 30  см. (Фото)

Також  підчистили  місце,  вище  ловильного  кільця,  для  нанесення  номерного  знаку  по  обліку  дерев, які  використовуємо  в  експерименті.( Фото)

Експеримент  проводили  протягом  двох  років  восени  2015  та  2016  року.  В 2015  році  свій  експеримент  ми  розпочали  28  вересня.  Середньо добова  температура  повітря з  цього  числа опустилась  до  + 11С⁰. В   2016  році  свій  експеримент  ми  розпочали  з 5  жовтня.  Так  як  цьому  сприяла  температура  + 12С⁰.  Експеримент  продовжувався протягом  27  днів. 

3.2. Приготування розчину  для  ловильних  кілець  в  домашніх  умовах.

Для  приготування  розчину  для  ловильного  кільця  ми  взяли  солідол групи Ж  та літол. Дані  речовини  використовували  у  співвідношенні  3  до  одного. Нафтопродукти  помістили  в  залізну  ємність  та  нагріли. Довели  до  кипіння , прокип’ятили 2 – 5 хвилин  прийняли  з  вогню і  повністю  охолодили.  Після  чого  даний  розчин  використовували  для  ловильних  кілець.

3.3.  Узагальнені  результати.

Зважаючи  на  те, що  зимовий  п’ядун  надає  перевагу  дубовим  насадженням  віком  40 – 80  років. У   додатках  2  та  3  наведено  результати кількісного  підрахунку  п’ядуна на  кожному  контрольному дереві,  та  розділена  кількість  на  кожне  знімання.. Облік  шкідників  Зимового  п’ядуна  проводили  протягом  27  дів  ,  показники  знімали  кожних  5 днів  тому  кожного  року   ми  проводили  по  п’ять  знімань.  За  допомогою  пінцету  ми  знімали безкрилих  самок   які  потрапили  в  ловильне  кільце. Та  проводили  їх  підрахунок  по  кожному  дереву  окремо. Кількісні  дані  заносили  до  графіку.( додаток №2 та додаток № 3)  Дані  підрахунки  дають  можливість визначити також  середню кількість яєць у  черевцях  самок (  потенційну  плодючість) і  визначить середню кількість яєць на  одне  дерево. Цей  показник  ми множили на життєздатність  яєць ( в  середньому 75%). Конкретно   по окремих  деревах  ми  зробили  наступні  підрахунки.

 Дерево 7 розміщене в 90  кварталі   в  2015  році  за  період  дослідження  з  28  вересня  до  23  жовтня  ми  нарахували  17 безкрилих  самок   метеликів  зимового  п’ядуна. Плодючість  самок  становить  150  яєць.  Тоді щільність  гусениць І  віку  в  даному  кварталі  , на  даному  дереві , буде  становити 17х150х0,75=1912 шт/дерево .  Отримані  дані  ми  порівнювали  з таблицею критичної  щільності гусениць  зимового  п’ядуна І  віку у  дубових насадженнях тис.шт/дерево .(Таблиця №1). При   здійсненні  даних  порівнянь  необхідно  також  враховувати  діаметр  дерева  та  його  висоту.  Діаметр  дерева під  № 7   24  см висота 21  метр,  для  даного  дерева  критичним  показником  є 18400яєць.  За  нашими  підрахунками  потенційно на  даному  дереві може  розвинутись 1912 яєць  отже наш  показник суттєво  відрізняється  від  критичного в меншу  сторону . Аналізуючи  результати    які  ми  одержали серйозної  шкоди зимовий  п’ядун  в  лісі  на  території  Червоно – Нерубаївського  лісництва не завдасть. Та  порівнявши показники  2015  року  та  показники  2016  року  кількість  безкрилих  самок  збільшується. У 2015  році їх  на  всій  території  було -83 , а  в 2016  році  їх  вже  -102  .  Тому  хоч  і  не  суттєве  але  збільшення  кількості   самок  зимового  п’ядуна  насторожує як  тенденція  до  збільшення  кількості  шкідників.   Нашою  дослідною  групою  було  передано  всі дослідні  матеріали  працівникам  Олександрівського  лісгоспу для  використання  в  проведенні  профілактичних  робіт  по боротьбі  з  зимовим  п’ядуном, особливо  в  89  та  90  кварталах.   

ВИСНОВКИ

Основою  прогнозування наслідків шкідливої  дії  комах  листогризів є  кількісне  оцінювання зв’язків  між  щільністю  їхньої  популяції та  рівнем  пошкодження крон дерев. Такі  зв’язки характеризує показник критичної  щільності популяції  певних  видів  комах, який  визначають  діленням   фітомаси  листя на  кормову  норму  личинок. 

За  таким  принципом  побудовані  класичні  таблиці А.Г.Ільїнського  в  яких  розрахунки  проведено  для 50- річних  насаджень  без  урахування  регіону та  попереднього  стану  насаджень.

Використовуючи  дані  дослідження в  порівнянні  з  таблицями  А.Г.Ільїнського  ми  прийшли  до  висновку:

Ø Безкрилі  самки  зимового  п’ядуна  поширені  по  всій території  лісу, та  їх  кількість  не  є  критичної  і  загрози  для  знищення  фіто маси  не  несуть;

Ø Порівнявши  підрахунки  кількості  безкрилих  самок  зимового  п’ядуна  в  2015  році 83 загальна  кількість  , та  в  2016  році  102 - спостерігається  тенденція  до  збільшення  їх  кількості, це  насторожує.

Ø Матеріали  дослідження  передані  спеціалістам  лісової  охорони  для проведення  відповідних  заходів по  лісозахисту.

Ø Одним  із найефективніших  методів  боротьби  зі  шкідниками  є  біологічний, птахи. Тому  нами  прийняте  рішення  виготовити  та  розвісити  шпаківні  та  дуплянки  в  місцях  найбільшого  накопичення  безкрилих  самок  зимового  п’ядуна .

Ø Провести  повторні  дослідження  в  2017  році  по  виявленню ефективності  дії  біозахисту.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1.     Байдик Г.В. Комхи – шкідники  листя дуба у полезахисних  лісових смугах ННВЦ « Дослідне  поле» ХНАУ ім. В.В.Докучаєва / Г.В. Байдик, Ж.І.Береженко // Вісник Харківського  національного  аграрного  університету. Серія « Фітопатологія  та ентомологія» 2013. - № 10. С. 22-28.

2.     Воронцов А.И. Технология  защити леса  / А.И. Воронцов Е.Г.Мозолевская, Є.С.Соколова – М: Єкология, 1991.-с 304.

3.      Краснов В.П. Довідник із  захисту  лісу  /  В.П. Краснов, В.І.Ткачук,О.О. Орлов / за  ред.. д. с-г .н.,проф.. В.П. Краснова.-К.: Екоінформ, 2011.-с- 528.

4.     Новак Л.В. Пяденици в  комплексних  очатах чешуєкрилих /Л.В.Новак, С.Г. Гаманова, О.Н. Кукіна // Лісництво  і агролісомеліорація.-2-12.- Вип.120.- С 133-139.

5.     Нормативи  оцінки  компонентів  надземної  фіто маси  дерев головних лісо твірних  порід  України / П.І.Лакида, Р.Д. Василишин,А.Г.Лащенко,А.Ю.Терентьєв.- 2011.-186с.

6.     Справочнік по  защите  леса от  вредителей  и  болезней / Тимченко Г.А., Авраменко И.Д., Завада Н.М.и др../ - К.: Урожай, 1988.-224с.

ФОТОМАТЕРІАЛИ.

 

Приготування розчину  для  використання  в  ловильних  кільцях

Підготовка  дерева  для нанесення  розчину  ловильного  кільця

Приклад  створення  ловильного  кільця  та  його  нумерація.

Фото  комах  зимового  п’ядуна  попавши  до  ловильного  кільця (  по  центру  самці , внизу  кільця  безкрила  самка)

Проведення  обліку  комах  в  ловильному  кільці, консультація  спеціалістів лісівників.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Карта ділянки  лісу з позначенням дерев  на  які  було  нанесено  ловильні  кільця

1                                                               2

                                3                         4

                                   5                                    6                    7

                                                      8                 9                                          10

ДОДАТОК № 2

Облік  безкрилих  самок  Зимового  п’ядуна  в  2015 році.

ДОДАТОК № 3

Облік  безкрилих  самок  Зимового  п’ядуна  в  2016 році.

Таблиця 1

 Критична  щільність гусениць  зимового  п’ядуна І  віку у  дубових насадженнях( тис.шт/дерево ).

Діаметр в см	Висота  в  метрах
	10	12	14	16	18	20	22	24	26	28
10	4.7	4.4	4.1
12	6.6	6.3	5.6	5.6
14	8.8	8.1	7.8	7.2	6.9
16	11.3	10.6	10.0	9.4	9.1	8.8
18	14.1	13.1	12.2	11.9	11.3	10.6	10.3
20	17.2	15.9	15.0	14.4	13.8	13.1	12.8	12.2
22	20.1	19.1	17.8	17.2	16.3	15.6	15.0	14.7	14.1
24	24.1	22.5	21.3	20.0	19.4	18.4	17.8	17.2	17.6
26		25.9	24.7	23.4	22.2	21.6	20.6	20.0	19.4
28		30.0	28.1	26.9	25.6	24.7	23.8	23.8	22.2	21.6
30			31.3	30.6	29.1	28.1	27.2	27.2	25.3	24.7
32			37.5	34.4	34.4	31.3	30.6	30.6	28.8	27.8
36			43.8	43.8	40.6	40.6	37.5	37.5	34.4	34.4