Календарно тематичне планування хімія 8 клас ( нова програма)

Календарно-тематичне планування уроків хімії

для 8 класу

70 годин, 2 години на тиждень

Вчитель  хімії Підлісненського  НВК  Чабан  Наталія Володимирівна.

№ уроку	Дата	Корекція	К-ть г-н	Зміст навчального матеріалу		Демонстрації		Вимоги  до  рівня  знань  умінь  навичок  учнів				Примі тка
	Повторення найважливіших питань  курсу хімії 7 класу  3 години
1			1	Найважливіші хімічні поняття.
2			2	Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.
3			3	Масова частка елемента в складній речовині.        Масова частка розчиненої речовини
	Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома 14 годин    Навчальні проекти1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів. 2. Форми періодичної системи хімічних елементів
4			1	Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.	1.                Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).			Учень: формулює сучасне означення періодичного закону; описує структуру періодичної системи; наводить приклади стабільних та радіоактивних ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів; розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди, групи, головні та побічні підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці; стан електронів у атомах; склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах елементів малих періодів; хімічний елемент за його положенням у періодичній системі та будовою атома, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах; пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів; залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної будовиатомів; аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону; записує електронні та графічні електронні формули атомів елементів малих періодів, атомів неметалічних елементів 2-го і 3-го періодів у збудженому стані; використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації  елементів (металічний або неметалічний),   та визначення їхньої  валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів, гідратів оксидів; оцінює наукове значення періодичного закону; усвідомлює значення та небезпеку радіонуклідів.
5			2	Поняття про лужні метали.
6			3	Поняття  про  галогени  та  інертні  гази
7			4	Періодичний закон Д.І. Менделєєва. Періодична система хімічних елементів.
8			5	Структура періодичної системи хімічних елементів.
9			6	Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони).	Моделі атомів.
10			7	Протонне число. Нуклонне число.
11			8	Нуклід. Ізотопи. Сучасне формулювання періодичного закону.
12			9	Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20.
13			10	Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах елементів №1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів №1-20.	Форми електронних орбіталей.
14			11	Поняття про радіус атома.
15			12	Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома
16			13	Характеристика хімічних елементів №1-20.   за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.
17			14	Характеристика хімічних елементів  №1-20.  за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.
18			15	Значення періодичного закону.
19			17	Контрольна робота
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини   9  годин  Навчальні проекти 3. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних граток.
20			1	Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів.				Учень: називає  види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; розрізняє валентність і ступінь окиснення елемента; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв’язків; характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин   з різними видами хімічного зв’язку; обґрунтовує природу хімічних зв’язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої  будови; прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв’язку і типу кристалічних ґраток; визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв’язку; складає електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; використовує поняття електронегативності для  характеристики хімічних зв’язків.
21			2	Ковалентний зв’язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.
22			3	Йони. Йонний зв’язок,  його утворення.
23			4	Ступінь окиснення. Визначення ступеня окисненняелемента за хімічною формулою сполуки.
24			5	Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.
25			6	Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.
26			7	Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.			4. Моделі кристалічних ґраток різних типів. 5. Речовини з різними типами кристалічних ґраток. 6. Фізичні властивості речовин із різними типами кристалічних ґраток.
27			8	Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток
28			9	Лабораторні досліди: 1. Ознайомлення з властивостями речовин з різними типами кристалічних ґраток.
	Тема 3.  Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 9  годин
29			1	Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.				Учень: називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини; встановлює взаємозв’язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом.
30			2	Обчислення  кількості  атомів у  певній кількості  речовини
31			3	Молярна маса.
32			4	Обчислення за хімічною формулою  маси даної кількості речовини  і кількості речовини за відомою масою.
33			5	Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.
34			6	Обчислення об’єму газу за нормальних умов.
35			7	Відносна густина газів.
36			8	Обчислення з використанням  відносної густини газів.
37			9	Контрольна  робота
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук    28 годин      Навчальні проекти 4. Сполуки основних класів у будівництві й побуті.5. Хімічний склад і використання мінералів.6. Вирощування кристалів солей.7. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.
38			1	Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура..				Учень: називає оксиди, основи, кислоти, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор); описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; наводить приклади оснóвних і кислотних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних інерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; класифікує неорганічні сполуки; розрізняє несолетворні (CO, N2O, NO) й солетворні оксиди (кислотні, основні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю, амфотерні гідроксиди, середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей; порівнює за хімічними властивостями основні та кислотні оксиди, луги і нерозчинні основи; встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням речовин; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснóвних та кислотних оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), амфотерних гідроксидів (взаємодія з лугами і сильними кислотами), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами — хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н.у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; розв’язує експериментальні задачі; висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами.
39			2	Фізичні властивості оксидів.
40			3	Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами..
41			4	Основи, їх склад, назви  Фізичні властивості основ.
42			5	Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями.		Зразки  основ
43			6	Реакція нейтралізації		Хімічні властивості  основ
44			7	Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
45			8	. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.
46			9	Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
47			10	Фізичні властивості кислот.		Зразки кислот
48			11	. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Ряд активності металів.		Лабораторні досліди: 3. Дія водних розчинів лугів на індикатори. 4. Взаємодія лугів із кислотами в розчині.
49			12	. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.		Лабораторні досліди: 5. Взаємодія нерозчинних основ із кислотами. 6. Термічне розкладання нерозчинних основ.
51-52			13- 14	Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
53			15	Фізичні властивості середніх солей.		Таблиця розчинності кислот, основ та солей. Зразки солей.
54			16	Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.		Лабораторні досліди: 7. Взаємодія металів із солями у водному розчині. 8. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.
55-56			17-18	Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.		Лабораторні досліди: 9. Реакція обміну між солями в розчині. 10. Розв’язування експериментальних задач.
57			19	Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).
58			20	Загальні способи добування оксидів, кислот, основ ісередніх солей.
59			21	Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.
60			22	Генетичні зв’язки між основними класами  неорганічних сполук.
61			23	Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей.
62			24	Вплив на довкілля представників  класів  неорганічних  сполук.
63			25	Практичні роботи: 1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.		Домашній експеримент: 1. Взаємодія яєчної шкаралупи з оцтом.
64			26	Практичні роботи: 2. Розв’язування експериментальних задач.		Домашній експеримент: 2. Дія на сік буряка оцту, лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.
65			27	Контрольна робота
66-70			38-42	Розв’язування  задач  і  вправ.